Горить свіча - як пам’ять, як сльоза».

 День пам’яті жертв Голодоморів — щорічний національний пам’ятний день в Україні, що припадає на четверту суботу листопада. Саме в цей день, схиливши голови у глибокій скорботі, український народ вшановує пам'ять мільйонів безневинних жертв Голодоморів, які відбулись в Україні у XX столітті. Серед трагічних, гірких сторінок історії 1921-23 років, 1932-33 років, 1946-47 років, наймасштабнішим був штучний, заподіяний сталінським тоталітаризмом голод 1932-1933 років. Українська нація, яка була другою за чисельністю в СРСР, мала величезний культурно-історичний спадок, власні славетні традиції державотворення, досвід національно-визвольної боротьби. Широкі кола інтелектуалів та економічно самостійне селянство не сприймали політики комуністичного керівництва. Тому за мету було поставлено знищення українців як політичної нації, що могла поставити питання про створення незалежної держави. Для досягнення цієї мети був обраний жахливий інструмент – вбивство голодом. Для насильницького вилучення продовольства у населення були створені комісії або загони з активістів - «буксирні бригади», які ходили по обійстях і здійснювали обшуки.

7 серпня 1932 року за ініціативою Й. Сталіна запроваджується постанова, відповідно до якої так зване «розкрадання колгоспного майна» карається розстрілом або ув'язненням на 10 років. У народі постанова отримує назву «Закон про п'ять колосків».

Правду про страшні роки Голодомору розповідають ті, кому пощастило вижити, їх свідчення і гіркі спогади не дадуть стерти з пам’яті велику трагедію українського народу.

Кожен громадянин України повинен знати масштаби цієї трагедії, внаслідок якої в мирний час на своїй землі загинули мученицькою смертю мільйони наших земляків, зникли з карти України сотні і тисячі сіл та хуторів. І не тільки знати і пам’ятати, а й передавати це знання дітям і онукам, шанувати пам’ять загиблих, робити все можливе, аби подібні трагедії не могли повторитись ніколи.

Саме з метою збереження пам’яті про важкі роки Голодоморів

пропонують до уваги користувачів книжкову виставку – інсталяцію «Горить свіча - як пам’ять, як сльоза».

Тож запалімо свічку скорботи у своїх серцях та схилімо наші голови в доземному поклоні пам’яті жертв Голодоморів. Вічна пам’ять на вічній землі!

(Детальніше про важкі роки Голодоморів, зокрема у селах Копіюватського округу, читачі бібліотек можуть дізнатися з книг:

1. Голодомор. Геноцид українського народу 1932 – 1933.

2. І. Волошенко. Нариси з історії поселень Монастирищенського району Черкаської області.

3. В. Крамар. Копіювата: зберегти від забуття.

4. Реєнт О. Україна між світовими війнами (1914 – 1939).

5. Конквест Р. Жнива скорботи.

6. Бойко Ф., Мукомела Л. Лихоліття.

7. Сергійчук В. Голодомор 1932 -1933 років, як геноцид українства.

8. Голодомор на Черкащині 1932 - 1933. Книга пам’яті в документах та спогадах).